КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ХАРКІВСЬКА ГІМНАЗІЯ №44 ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ "

Ядром системи освіти в Японії стала система навчання за принципом 6-3-3-4, тобто шестирічна початкова школа, трьохрічна середня школа першого ступеня (молодша середня школа), трьохрічна середня школа другого ступеня (старша середня школа) і чотирьохрічна вища школа (університети).

Шестирічна навчальна освіта і перша ступінь середньої школи (3 роки) є в Японії обов'язковими і безплатними, і охоплюють майже 100% дітей. У той же час в Японії є платні приватні початкові і середні школи.

Навчальний рік в Японії починається з 1 квітня і закінчується 31 березня наступного року. Він поді­ляється на триместри: з 1 квітня по 20 липня, з 1 вересня по 23 грудня і з початку січня до кінця березня з двохтижневими канікулами. В середньому школярі відвідують заняття 240 днів на рік.

Курс шкільного навчання займає 12 років, і половина його приходиться на навчальну школу. Це пояс­нюється складністю вивчення японської мови. Учні молодших класів, наприклад, мають опанувати 1850 ієрогліфів — мінімум, який встановлений Міністерством освіти Японії. Насправді, для читання книжок і газет потребується знати набагато більше ієрогліфів — до трьох тисяч.

Під час навчання учні з незаможних японських сімей одержують від держави дотації на оплату шкіль­них сніданків, медичне обслуговування та екскурсії.

В японських школах учні самі по черзі прибирають класи та інші шкільні приміщення, а наприкінці навчального семестру приймають участь у генеральному прибиранні.

Шкільна форма є обов'язковою для учнів середніх та старших шкіл. У кожній школі форма має свої особливості. Проте варіантів одягу небагато. Це біла сорочка, темний піджак і брюки для хлопчиків. Для дівчат — біла сорочка, темний піджак, спідниця. Учні початкової школи, як правило, приходять на заняття в звичайному дитячому одязі.

Діти щодня приходять в клас о 8-30. Після четвертого уроку (о 12-30) у школі починається велика перерва на обід, яка продовжується майже 60 хв. Учні, які намагаються поїсти під час уроків, караються. Кожного понеділка перед початком уроку дітей збирають на лінійку і протягом 15 хвилин перед ними виступає директор школи. В інші дні цей час відводиться для проведення загальних шкільних оголошень.

Тривалість уроків в початковій школі — 45 хв., в середній і старшій — 50 хв. Між уроками в школах оголошують невеличкі перерви — від 5 до 10 хв. За розкладом у початковій школі не більше 4-ох уроків на день; у середній школі — 6 уроків. Закінчуються заняття о 15-45, якщо за розкладом шість уроків. Крім уроків, діти приймають участь у засіданні різних комітетів і клубів.

У початковій школі дітям не за­дають домашніх завдань. Проте у середніх і старших школах їм доводиться виконувати дуже великий обсяг домашніх завдань, і тому багато учнів вимушені займатися й у вихідні дні.

Головна проблема японських шкіл — екзамени, які займають у учнів багато часу для підготовки. У початковій школі екзаменів немає. Учні середньої і старшої школи здають екзамени наприкінці кожно­го триместра, і всередині першого, і другого триместра. Екзамени проходять у формі письмових тестів. Найвища оцінка — 100 балів.

Наступна сходинка на шляху до вузу — старші середні школи. Ці навчальні заклади поділяються на денні (строк навчання — три роки), а також вечерні і заочні (тут навчаються на один рік довше). Хоча випускники вечірніх і заочних шкіл одержують однакові свідоцтва про навчання, 95% учнів віддають перевагу школам денного типу.

У старшій середній школі у додаток до обов'язкових загальноосвітніх предметів (японська мова, ма­тематика, природознавство, суспільствознавство, тощо) учням пропонуються дисципліни за вибором, включаючи англійську мову та інші іноземні мови, а також технічні і спеціальні дисципліни. У 12 класі учні мають обрати для себе один з профілів навчання. Такі школи можна поділити на загальні, академічні, технічні, природознавчі, комерційні, мистецькі. Біля 70% учнів вибирають загальний навчальний план освіти.

Прийом учнів до старших середніх шкіл здійснюється на підставі документу про закінчення молод­шої середньої школи і проходження конкурсу за результатом вступних екзаменів. Відмінники навчання потрапляють у престижні школи, а менш успішні учні, які не мають наміру одержати вищу освіту, — до профілюючих шкіл, які навчають домоведенню, сільському господарству тощо. У подальшому випускники таких шкіл не мають перспектив для кар'єрного росту.