/Files/images/1193486728.jpg

Гартуй свій дух і волю й тіло,

Берися за роботу сміло.
Уже тепер з маленьких літ
Іди добро творити в світ!

Свій голос віддаю за матінку-природу
За чистоту Землі, красу і вроду.
За екологію довкілля і душі.
Ставай і ти й діла свої верши.

Очистимо Землю від бруду і скверни,
Посіємо скрізь доброти й квітів зерна!
Хай буде планета красива й зелена
Для щастя, добра і для тебе й для мене!

Давайте боротись за чистоту природи.
Планеті не будем наносити шкоди.
Посадимо ліс і гайочки зелені,
Сади і діброви — планети легені!

Очистимо струмки і будуть жити ріки,
Бо із малих струмків течуть річки великі.
Вода — це є життя, без неї не прожити.
Вже час прийшов для нас — природі послужити!

Ми посадим довкола берізки і клени.
Хай наш край розцвітає і буде зелений.
Ми очистимо землю свою від сміття
Й буде в нас чарівне і здорове життя!

Назавжди запам’ятай —
Бережи свій рідний край!
Це твоя земля, країна,
Край батьківський — Батьківщина!

Ліс не рубай, а вчасно захисти,
Дай дереву ще вище підрости.
Ліс виросте і захистить тебе —
Повітря дасть і небо голубе!

Рукотворні гори — це відходи,
Роблять на Землі багато шкоди.
Треба там заводи збудувати
Й сміттєзвалища заставить працювати!

Про екологію напишемо ми гасла,
Щоб іскра доброти в душі не згасла.
І щоб людина з самих юних літ
Добро несла в казковий білий світ.

У світі цім людина ти,
Тому на все життя запам’ятай:
Ніколи у довкіллі не сміти,
А рідний край свій заквітчай!

Природі другом будь і пам’ятай:
Не нищ нічого, квітку не ламай.
Хай все голубить сонечко ясне —
Життя на цій Землі у всіх одне.

Природа унікальна, що й казати,
Про це повинен знати всяк.
То ж кожен з нас повинен пам’ятати:
Зламати легко, відновити ж як?

В природі ми лиш часточки малі.
Земля не нам належить — ми Землі!

Вже людство не живе, а виживає,
невже воно цього не помічає?
І той кошмар, який воно створило
Усе живе сьогодні отруїло.


Чи ж не прийшла пора поміркувати,
Як людству на Землі мудрішим стати...

Довкілля — це природний капітал,
Без нього людство жде загибель і провал.
Слід повернутися обличчям до проблеми
І не лише писати про красу поеми,
А зберегти, примножити природу,
Для нас і для майбутнього народу

.

Від середовища, в якому ми живемо
Залежить все: здоров’я, і життя,
І наш добробут. Та ми все псуємо,
Яке людей чекає майбуття?

Посадіть, діти, дерево, виростіть квіти,
І ліси посадіть на глухім пустирі.
І Земля вам подякує, буде радіти
Щедро вам усміхнеться і сонце вгорі.

Людина не Бог, а частинка природи
І більше від неї не блага, а шкоди.
Нам треба довкілля своє відновити.
Бо все прийшло в цей світ, щоб жити.

Кiлькiсть переглядiв: 4906