КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ХАРКІВСЬКА ГІМНАЗІЯ №44 ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ "

Дослідження має на меті визначити, наскільки учень зможе використовувати знання і уміння, отримані в школі, за можливих життєвих труднощів і викликів, протистояти яким ці знання й уміння зможуть допомогти. Отже, PISA має на меті визначити, наскільки в учнів розвинена здатність:

– до читання, розуміння й інтерпретації різноманітних текстів, з якими вони матимуть справу в повсякденному житті;
– до використання знань і умінь з математики у подоланні різноманітних життєвих викликів і проблем, пов’язаних із математикою;
– до використання знань і умінь з природничих наук для розв’язання різноманітних життєвих проблем, пов’язаних із певними науковими ситуаціями.
Варто зазначити, що дослідження зосереджується не на знанні програмного матеріалу, а на усвідомленні загальних принципів та ідей наукової теорії, здатності до використання отриманих у школі знань і умінь у реальних життєвих ситуаціях.

PISA вимірює здатність використовувати здобуті у школі знання і вміння в умовах реального життя — тобто компетентності. У PISA для визначення цього поняття використовується термін «грамотність».

Україна бере участь у дослідженні 3 видів грамотності.

Читацька грамотність:здатність до роботи з текстами (розуміння, використання, здійснення власних умовиводів на його основі, зацікавлення змістом тексту) з метою досягнення власної мети, використання і вдосконалення власного потенціалу, активної участі в суспільному житті.

Математична грамотність:здатність до визначення й усвідомлення ролі, яку математика відіграє у сучасному світі; надання добре обґрунтованих суджень; використання математики в приватному житті й активної участі в житті суспільства.

Природнича грамотність:наявність наукових знань, здатність визначати певну проблему, отримувати нове знання, пояснювати певні наукові явища, робити обґрунтовані висновки про певні наукові явища, розуміти основні характеристики науки як частини системи людського знання, усвідомлювати, як наука і технології змінюють наше матеріальне, інтелектуальне та культурне середовище, прагнути залучитися до галузей, пов’язаних з наукою, бути активним членом суспільства.

PISA також досліджує різноманітні аспекти життя учнів, які беруть участь у Програмі. Зібрані за допомогою опитування учнів дані допомагають аналітикам інтерпретувати результати Програми: простежити зв’язок між тим, як учні виконують завдання PISA, і різноманітними умовами їхнього життя і навчання. Ідеться про такі чинники, як міграційні процеси, гендерна політика, соціально-економічний стан, піклування і підтримка з боку батьків, навчання в ранньому дитинстві, мотивації до навчання, а також здатності регулювати свою власну навчальну поведінку, залучення до читання, інтерес до математики або задоволення від науки, повага до інших.

Крім того, PISA збирає інформацію про школи, у яких навчаються учні, залучені до тестування. Опитування адміністрацій шкіл та інших джерел, причетних до управління освітою, надають інформацію для аналізу отриманих учнями результатів в контексті рівня і якості викладання, навчання та організації шкіл, а саме про такі чинники, як, наприклад: кваліфікація вчителів, ефективно організовані навчальні плани, практики викладання, час на навчання та навчальні можливості як всередині школи, так і поза її межами, контроль якості шкільних процесів, їх моніторинг, лідерство та шкільне управління, залучення батьків до участі в шкільному житті, мікроклімат у школі, загальні цінності, очікування високих досягнень, взаємодія та взаємна підтримка, показники рівня відсіву в школах тощо.

Ця інформація необхідна для того, щоб провести детальне вивчення чинників, які зумовлюють відмінності в читацькій, математичній і природничій грамотності учнів 15-ти років як у межах країни, так і порівняно з іншими країнами.