Повернутися до звичайного режиму

«Управління формуванням здоров’язберігальним освітнім середовищем у закладі освіти».


Усвідомлення необхідності здорового способу життя, збереження і зміцнення здоров’я дітей та учнівської молоді стає все більш актуальною і гострою проблемою для українського суспільства.

Аналіз стану здоров’я школярів України окреслює декілька взаємопов’язаних негативних тенденцій, які істотно впливають на неперервність та ефективність освітнього процесу.

Перша тенденція – значне зниження зацікавленості та активності учнів у навчанні. Друга – помітне сповільнення та дисгармонія фізичного і психічного розвитку значної частини дітей. Третя, особливо небезпечна за своїми наслідками, - стрімке погіршення здоров’я дітей та молоді. З кожним роком навчання збільшується кількість хворих дітей, у школі І ступеня – 46 %, ІІ ступеня – 76 %, ІІІ ступеня– 94 %.

Виховання культури здоров’язбереження в освітньому процесі закладу освіти щороку набуває особливої значущості, що пояснюється постійним погіршенням стану здоров’я молоді, зумовленим несприятливими соціально-економічними умовами в багатьох країнах світу й, зокрема, в Україні. Занепокоєння світової спільноти викликане складною екологічною ситуацією, низьким рівнем культури охорони здоров’я, інтенсифікацією освітнього процесу, його спрямованістю переважно на інтелектуальний розвиток особистості, що породжує негативний вплив на здоров’я учнів.

Молодь є недостатньо освіченою з питань власного здоров’язбереження, не дбає про своє здоров’я і майже не дотримується здорового способу життя, що призводить до дисгармонії та погіршення здоров’я молодих людей.

На заваді розвитку освітнього процесу постають суперечності, зокрема між:

- соціальними потребами у вихованні здорового покоління і недостатнім рівнем усвідомлення керівниками закладів освіти значення здоров’язберігаючих знань, умінь та навичок;

- низьким рівнем стану здоров’я учнів і необізнаністю педагогів закладів освіти з технологіями здоров’язберігання та шляхами їх упровадження в освітній процес;

- необхідністю створення нової управлінської стратегії формування здоров’язберігального освітнього середовища в закладі освіти і недостатнім науково- теоретичним рівнем підготовки у цьому напрямку керівників освіти.

Оскільки освіта на сучасному етапі розвитку держави спрямовується на збереження і зміцнення здоров’я підростаючого покоління, то першочерговими завданнями закладу освіти є створення здорового середовища для творчої самореалізації кожного учня, виховання молодих людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом усього життя, зберігати і примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну державу як невід’ємну складову європейської та світов.

Здоров’язберігальне освітнє середовище закладу освіти ми розглядаємо як цілеспрямовану систему умов навчальної діяльності, що не шкодить здоров’ю; застосування активних форм і методів навчання, спрямованих на збереження й зміцнення здоров’я учасників освітнього процесу; наявність комфортної психологічної атмосфери під час навчальних занять; обізнаність педагогів і учнів зі способами збереження здоров’я та дотримання ними здоров’язберігальної поведінки; вироблення ціннісного ставлення до свого здоров’я та здоров’я вихованців.

Створення здоров’язбережувального освітнього середовища дасть змогу у системі навчання на кожному етапі дозрівання дитини забезпечити реалізацію базових потреб. У такому разі дитина найбільш повно розвиватиме свої здібності, усвідомлюватиме власну унікальність, самовизначатиметься, у неї будуть формуватися основні компоненти здоров’я. Тільки в такому середовищі в учнів формуватиметься потреба бути здоровим, відбуватиметься усвідомлення суті здорового способу життя та вироблятиметься індивідуальний спосіб валеологічно обгрунтованої поведінки.

Спираючись на практику закладу освіти, можна визначити кроки створення здорового середовища у нашому закладі освіти.

Перший крок – аналіз інфраструктури школи, її навчального, навчально-методичного та кадрового забезпечення. Це дає можливість визначити умови для організації здоров’язберігальної діяльності навчального закладу.

Другий крок – проведення моніторингу здоров’я дітей: фізичного здоров’я (фізичний розвиток, фізична підготовленість, фізичний енергопотенціал, психомоторика); психічного здоров’я (характер спілкування, уміння керувати психічними станами, рівень стресостійкості, особливості розумових здібностей, особливості засвоєння програмного матеріалу); соціального здоров’я (соціальна адаптивність, соціометричний статус); духовного здоров’я (вольові навички, рівень саморегуляції, самодис- ципліни, самооцінювання, показники духовності – прагнення до пізнання, до істини, пріоритет гуманістичних цінностей, орієнтація на саморозвиток).

Третій крок – раціональна організація освітнього процесу (нормування навчального навантаження і профілактика стомлюваності учнів; забезпечення оптимального рухового режиму дітей з урахуванням їхніх вікових особливостей; зміна видів і форм навчальної діяльності).

Четвертий крок – діагностика й корекція та попередження захворювань; проведення профілактики захворювань; вітамінотерапія.

П’ятий крок – підтримання й зміцнення психічного здоров’я учнів, впровадження здоров’язберігальних технологій (залучення дітей до ігрової діяльності, ритмічних вправ, фізкультхвилинок). Психологічний супровід має такі складові: скринінг – безперервне спостереження за психічним розвитком учнів за допомогою експрес-діагностичних методів; поглиблений аналіз психічного розвитку учнів «групи ризику» за допомогою спеціальних розширених психодіагностичних методів; застосування психологічних і тренінгових процедур, призначених для корекції порушень психічного здоров’я, а також небажаних відхилень від оптимального психічного розвитку учнів.

Шостий крок – оздоровча робота у закладі за такими напрямами: первинна профілактика (забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних норм у школі); вторинна профілактика (корекція вже наявних відхилень); валеологізація освітнього процесу (проведення Днів здоров’я, фізкультурно-оздоровчих заходів, класних виховних годин, лекцій, зустрічей із медичними працівниками, оформлення стендів, стіннівок, дотримання режиму праці й відпочинку, консультативна допомога учням, батькам, вчителям).

Сьомий крок – розвиток матеріально-технічної бази закладу освіти; дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил, що гарантують зміцнення здоров’я учнів (світловий і тепловий режими, вентиляція); дотримання норм пожежної безпеки; нормування навчального навантаження, обсягу домашніх завдань; створення комфортної атмосфери у взаєминах між учителями, учнями й батьками; формування й удосконалення системи медичного контролю та обслуговування (спільно з медичними установами); створення системи фізичного виховання й спортивно-масової роботи; забезпечення закладу фахівцями (медичними працівниками, практичним психологом, соціальним педагогом). Одна з форм створення здорового середовища – учнівське самоврядування, що є способом організації життя колективу, який забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої й системної участі в житті класу і школи. Важливими є виконання учнями суспільно корисних справ, активна участь у самоврядуванні, роботі дитячих громадських організацій, клубів, секцій.

Останнім кроком є залучення батьківської громадськості, органів місцевого самоврядування до організації та управління освітнім процесом.

З метою підвищення рівня управління формуванням здоров’язберігального освітнього середовища у закладі розроблена комплексно-цільова програма та надані методичні рекомендації щодо її впровадження.

Матеріали щодо створення здорового середовища у нашому закладі освіти оприлюднювались на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Освіта крізь усе життя: теоретико-методичні пріоритети розвитку», проведеної 20 квітня 2017 року та видруковані в статті «Управління формуванням здоров’язберігального освітнього середовища у закладі освіти».

Отже, на нашу думку, здорове освітнє середовище в закладі загальної середньої освіти – це сукупність компонентів, умов і чинників, які у співвідношенні між собою створюють здоровий життєдіяльний простір школи, а саме: рівень загальної та педагогічної культури, матеріальні та побутові умови, взаємоузгодженість дій вчителів, батьків та учнів.

Кiлькiсть переглядiв: 667