/Files/images/thumb.php.png

Український етикет та культура мовлення

Одним із визначальних критеріїв вихованості людини, її моральної сутності, ввічливості є вживання у мовленні етикетних формул. Недарма ж слово “ввічливість” пов’язане із формою “у вічі”: тобто ввічливий – “той, хто дивиться у вічі”. Первинною функцією багатьох етикетних знаків виступала демонстрація миролюбності, відсутності ворожості, агресивності. Це повинен був засвідчити насамперед погляд людини, але ж недаремно в народі кажуть, що очі – джерело душі.

Питання ввічливості безпосередньо пов’язані з проблемою духовності, моральної краси суспільства. Засвоєння правил мовного етикету І. Я. Франко розглядав у руслі формування людини як особистості. Як зазначає Т.І. Панько, “структура мовленнєвого етикету склалася в кожній нації на її власній народній основі під впливом різного роду психологічних, історичних, соціально – політичних, культурологічних факторів. Від розуміння сутності народного мовленнєвого етикету безпосередньо залежить культура людських взаємин”.

Наведемо основні етикетні формули, які прийнятні у високій та нейтральній тональностях спілкування.

Вітання Доброго ранку! Добридень! Вітаю Вас! Моє шанування! Радий вітати Вас!

ПобажанняЩасти Вам, Боже, на кожній дорозі! Будь здорова як вода, а щаслива як зоря! Щоб Ви були веселі як весна, багаті як земля, бистрі як вода, а гожі як рожі! Дай Вам, Боже, і щастя, і сили!

ПодякаЩиро дякую! Безмежно вдячний Вам! Від щирого серця складаю Вам подяку! Висловлюю щиру вдячність! Прийміть мою щиру подяку!

ВибаченняПробачте будь ласка! Дозвольте вибачитися перед Вами! Перепрошую! Прошу вибачення!

ПроханняНе відмовте у проханні! Щиро прошу! З ласки Вашої! Дозвольте Вас попросити! Дозвольте!

ПрощанняДо побачення! На все добре! Бувайте здорові! Хай щастить Вам! Прощайте!

КомпліментУ Вас прекрасний вигляд! Ви прекрасний майстер! З Вами так цікаво розмовляти! У Вас витончений смак! Ваш виступ був чудовий!

ЗапрошенняДозвольте запросити Вас! Ласкаво просимо! Раді будемо Вас бачити! Просимо завітати!

Слід звернути увагу на функціонування в сучасному мовленнєвому етикеті звертань пане, добродію. На цей час вони увійшли до активного словника українців.

Форма пане фіксується з XIV ст. як офіційне звертання до осіб привілейованих верств суспільства. Пізніше вона узвичаїлася як звертання до людей, незалежно від їх соціального становища. На сьогодні це звертання реабілітовано згідно з усно – розмовною традицією українців, яка передбачає використання таких структур: пане /пані /панно /паничу + ім’я (у товаристві, родинному колі) або пане /пані /панно + прізвище та ім’я й по батькові (в офіційному спілкуванні).

Також типовою українською шанобливо-ввічливою етикетною формою є звертання добродію до знайомих і незнайомих людей. Ця форма відома з XVII ст. На сучасному етапі вона використовується самостійно або в поєднанні з іменем чи прізвищем. Зараз проблема ввічливості надзвичайно актуальна. Вона розкриває взаємовідношення між мовою і ментальністю українського народу, риси національної специфіки українців. Сучасна молодь повинна ретельно вивчати формули ввічливості, щоб виховувати кращі риси, залучатися до культури мовлення, правил і моделей спілкування, які дійшли до нас із давнини.

Адже ставлення людини до мови є показником її культурного рівня. Мова втілює в собі духовні скарби народу. Прагнення вдосконалювати форми мовленнєвого спілкування свідчить про небайдужість людини до минулого, сучасного й майбутнього свого народу.

Етикетні правила спілкування українців надзвичайно колоритні. Вони увібрали в себе риси національно – культурної специфіки мовної поведінки українців. Вивчення їх є залученням до духовності українського народу, до кращих набутків його культури.

Кiлькiсть переглядiв: 56