Війна перевертає життя з ніг на голову – за мить людина опиняється у надзвичайній ситуації. Загалом дорослі зазвичай набагато конкретніше усвідомлюють небезпеки воєнної ситуації. Але, попри свій страх вони можуть створити для дітей «безпечний простір»: зрозуміло пояснити дітям світ; захистити їх від надлишку інформації; мотивувати до потрібних дій і підтримувати дітей під час їх виконання; підтримувати, гратися з дітьми та слухати і чути їх.
Як говорити з дітьми?
Коли говорите – зберігайте спокій. Нехай з дитиною говорить та людина, яка найбільш спокійна.
Варто сказати, що ви відповідально ставитесь до ситуації і зробите все, щоби захистити себе і їх.
Зараз будуть доречні:
- обійми;
- гумор;
- рутинні справи (сумісні);
- квадратне дихання (вдихаємо – затримка дихання – видихаємо – затримка дихання);
- комп'ютерні ігри;
- пиття теплих (не холодних, не гарячих) напоїв;
- розповідання казок, історій, читання дітям вголос;
- мультики, серіали;
- смачна їжа.
Психологічний стан та психічне здоров’я під час військових дій є вкрай важливим. Багато людей переживають виснаження, спустошення, втому, відчувають тривогу й паніку.
Психологи сформулювали корисні поради, як опанувати себе в критичних умовах, як допомогти близьким та підтримувати здоровий психічний стан в критичних умовах.
Поради батькам
У стані стресу дуже складно звертати увагу на потреби дитини, тож намагайтеся підтримувати якомога кращий баланс для її підтримки. Ось декілька порад батькам:
● Думайте про майбутнє, а не минуле. Мрійте, плануйте, обговорюйте з важливими людьми, що ви зробите першим після настання миру. Такі міркування і розмови надихають і стабілізують.
● Позбавтеся почуття вини. Не звинувачуйте себе в тому, що сталося або що ви зробили щось не так. Ви зробили все, що в той час могли. Крапка.
● Пробуйте їсти і спати. Якщо їжа доступна, їжте як завжди, а не просто пробуйте нагодувати дитину. Пробуйте спати, коли це можливо. Ваш фізичний стан — гарантія безпеки вашої дитини.
● Попросіть допомогу. Якщо вам потрібна допомога або підтримка, попросить її. Просити допомогу не соромно.
● Говоріть про свої емоції. Спілкуйтеся з важливими для вас людьми, говоріть про свої емоції та досвід. Зателефонуйте родині. Просте «Як ти?» може надихнути і вас, і того, кому ви телефонуєте.
Як говорити з дітьми про війну
Як підтримати наших дітей у зіткненні з викликами війни (порадник для батьків)
Як підтримати дітей, коли довелося переїхати через війну